Description
Лялька одягнена в традиційне українське вбрання ручної роботи.
Личко, ручки, ніжки. тулуб набито ватином.
Висота ляльки – 12-14 см.
Колір тканини і тесьма в елементах одягу, може відрізнятися від зображень на фото.
Наші ляльки – радують всіх, купити лляну ляльку в Києві дуже просто.
Ляльки в українських національних костюмах
Ми намагаємося відродити мистецтво створення народної ляльки.
Тканина, яку ми використовуємо при виготовленні наших виробів дуже міцна, тому лялька буде довго служити Вам, просочуючись енергією подій і емоційним полем членів сім’ї.
Як медитативний предмет вона надає впевненість, рівновагу, почуття захищеності. Лялька м’яко піднімає позитивні емоції своєю присутністю.
Завдяки використанню натуральних матеріалів лялька створює відчуття внутрішнього душевного тепла. Дотримання пропорцій, що неспотворюють внутрішнього сприйняття світу.
Шиється така лялька з натуральних матеріалів. Лялька повинна бути «Здорова», а значить якісно пошита – без розривів і браку.
Для кого і для чого потрібні наші лляні ляльки
Народна іграшка несе в собі більш глибокий зміст, чим може здатися на перший погляд. Це і оберіг, і талісман, і магічна лялька. Ви можете зробити її своїми руками або придбати у нас. Лляні ляльки можна передавати по жіночій лінії від бабусі до онуки, причому дарувати їх в день весілля. Така лялька може не носити ігровий характер, а буде оберегом жінки, будинку і вашого вогнища.
У більшості випадків лялька – це образ жінки, богині і тому прямий зв’язок з нею має, звичайно ж, жінка. З давніх-давен жінка давала ляльку чоловікові, коли той виходив у дорогу або на війну. Вважалося, що лялька охороняє чоловіка і нагадує про дім, вогнище. Навряд, звичайно ваш чоловік візьме у відрядження велику ляльку, але маленьку між дрібничками – може бути. Коли в родині сварки, лялька “вимітає сміття з хати”. Це не матеріальне сміття, а сміття, через яке сварки в будинку.
Новонародженому маляті можна покласти ляльку в колиску і вона буде охороняти немовлято від “лихого ока”. Але це може бути і просто звичайні ігрова лялька, з якою гратимуть діти.
Як правильно доглядати за лялькою
Наші ляльки шиються дуже якісно, міцними нитками і проблем з розривами не буває. Але якщо таке сталося – не турбуйтеся, її легко відремонтувати своїми руками або зателефонувати нам і ми з величезним задоволенням допоможемо Вам.
При забрудненнях ляльку можна помити за допомогою губки, щіточки і мильного розчину.
Після миття ляльку просушують рушником і сушать при температурі не вище 30С.
Лялька в історії
У минулому столітті жодний ярмарок не обходився без народної іграшки, без строкатих глиняних і дерев’яних баб, ведмедів, оленів, вершників, птахів. Красиві і яскраві – прямо з лотка, вони потрапляли в руки дітей, які відразу ж починали грати, включаючи нових героїв в свій дитячий казковий світ.
Уже тоді мало хто пам’ятав, що іграшка в своєму первородний вигляді – це культова і обрядова скульптура, інструмент магії. Вона пов’язана з шануванням жіночого божества, культом родючості, предків, домашнього вогнища.
У ній зливалися естетичні, культові та магічні початки. Це завжди враховувалося древнім народним майстром. Поступово магічна роль іграшки забувалася, і лялька стала простою дитячою іграшкою, яка виконує тільки ігрову функцію.
Навіть у найбідніших селянських сім’ях традиційною іграшкою, з давніх часів, була тряпічная лялька. Іноді в деяких будинках їх накопичувалося кілька десятків штук. Ляльками грали не тільки дівчатка, але і хлопчаки до 7 років. Поки діти були маленькими, ляльок ім шили матері, бабусі, старші сестри. З п’яти років таку іграшку вже могла робити будь-яка дівчинка. Спочатку дівчатка намагалися виготовити найпростіше зображення жіночої фігури. Це був згорнутий шматок тканини для тулуба, ретельно обтягнуте лляною тканиною обличчя, груди з рівних, туго набитих кульок, волосяна коса з вплетеною в ній стрічкою і наряд з яскравих шматочків. Коли дівчата ставали старше, вони шили ляльок більш складними. Обличчя вишивали або олівцем наводили, а в більш ранніх ляльках – вуглиною. Якщо шилася “молодиця” обов’язково зав’язували косу з стрічкою, а якщо бабу – одягали “хустку”. Уміння дитини оцінювали дорослі. Лялька розглядалася як еталон рукоділля, часто на посиденьки разом з прядкою дівчатка-підлітки брали віз з ляльками. За ними судили про майстерність і смак їх власниць.
У лялькових іграх діти мимоволі вчилися шити, вишивати, прясти, осягали традиційне мистецтво одягання.
Іграшки ніколи не залишали на вулиці, не розкидали по дому, а берегли в кошиках, коробках. Брали на жнива і на посиденьки. ляльок дозволялося брати в гості, їх клали в придане. Потім ці ляльки переходили до дітей.
У сільській ляльці надавали перевагу жіночому образу, навіть в дитячих іграх, якщо потрібна була лялька-жених або мужик, брали просто щепочку. На території України в іграшку завжди вкладали певний сенс. Вона наділялася магічною силою родючості. Ось чому лялька і в наш час залишилася весільним атрибутом.
